часто я
я часто не розумію, ну от якого хріна... це розуміння прийшло тоді, коли сьогодні я в таксі провтикав телефон. звичайний собі самсунг на дві картки – він нічого не вартий. точніше як – таксист з нього виручить гривень 50, але не більше. і тут я подумав "та йоб твою мать – та я б тобі 200 дав, якби ти мені ...
Є цікава теза про те, що художність літературного твору визначається мірою подивування. Справді, наскільки зачудовує та чарує світ, скажімо, "Маленького принца" і, з іншого боку, відштовхує своєю прозорістю та самозрозумілістю той таки "Алхімік" Коельйо. Ось і в музиці так. Людині мислячій, яка вже знає хоча б те, що "вона нічого не знає", дуже складно знайти бодай щось цікаве та "дивне" ...
Я дедалі сильніше закохуюсь в іспанське кіно. Захоплення Хуліо Медемом свого часу перекинулось на Хоакіна Орістрелля. Ось і сьогодні якраз проглянув стрічку останнього під назвою "Без сорому" (2001 р.). На словах сюжет, можливо, виглядатиме блідо та банально, проте у своїй динаміці фільм знівелює будь-які закиди: Ізабель, в минулому акторка, викладає підростаючому поколінню в акторській школі. Випадково до школи ...